У нашій підшлунковій залозі є бета-клітини, вони виробляють інсулін, який потрапляє в кров і розноситься по всьому організму. З їжею ми споживаємо глюкозу – вона теж потрапляє в кровообіг і потім туди, де потрібна як джерело енергії. Глюкоза – це паливо, яке змушує "працювати" клітини м'язів і "думати" клітки головного мозку. При цьому глюкоза не може просто так потрапити в клітини. Вона проходить через мікроскопічні "двері", які відчиняються лише за допомогою інсуліну. Інсулін діє як ключ. Якщо організм виробляє недостатню кількість інсуліну, глюкоза з крові не може проникнути в клітини, і тому в крові накопичується все більше і більше глюкози.

У людей з діабетом першого типу імунна система помиляється, і атакує бета-клітини підшлункової залози, тобто це аутоімунне захворювання. Дієта та спосіб життя не впливають на розвиток діабету першого типу, а підтримати життя пацієнта можна тільки за допомоги ін’єкцій інсуліну.

Діабет другого типу це відповідь на переїдання.

Чим більше ми їмо, тим більше організм виробляє інсуліну - щоб засвоїти надлишок глюкози. Поступово чутливість до інсуліну знижується, а в крові залишається багато глюкози. Спочатку пігулок, що знижують рівень глюкози або дієти та спорту вистачає, але якщо не змінити спосіб життя вчасно, хворим теж потрібені ін’єкції інсуліну.

Хоча типів діабету є дуже багато, ці 2 - найбільш розповсюджені - 95% хворих мають діабет першого або другого типу. Окремо виділяють діабет вагітних, який шкодить ненародженій дитині. Тому усім вагітним рекомендують зробити тест толернанції глюкози (OGTT) у 2 триместрі.

Популярним аналізом для виявлення порушень в засвоїнні глюкози є крива рівнів глюкози та інсуліну. При цьому першу пробу крові на глюкозу та інсулін здають натще, потім випивають розчин глюкози і повторюють забір крові за годину і за дві години.

Важливими дослідженнями є також глікований гемоглобін, бо відображає середній вміст цукру в крові за тривалий період (до трьох місяців) та с-пептиду - компоненту проінсуліну (з якого організм виробляє інсулін).